Усі лабораторні роботи. 6-11 класи

Лабораторна робота № 1

Визначення деяких органічних речовин та їхніх властивостей

Мета: навчитися визначати жири та полісахариди, вивчити їхні властивості.

Обладнання та матеріали: штатив із пробірками, градуйовані піпетки, крапельниця, скляні палички, водяна баня або посудина з гарячою водою, годинник; дистильована вода, концентрована хлоридна кислота, розчин Люголя, рослинна олія, етиловий спирт, бензин, хлороформ; водні 10%-ві розчини питної соди та натрій гідроксиду, а також 1 %-ві розчини купрум сульфату та крохмалю.

Завдання 1

Виявлення крохмалю в реакції з йодом та глюкози, що утворюється під час розщеплення крохмалю, у реакції з купрум сульфатом.

Хід роботи

1. Візьміть зі штатива дві пробірки, пронумеруйте їх. Налийте в кожну пробірку по 2 мл розчину крохмалю.

2. У першу пробірку додайте 1-2 краплі розчину Люголя, перемішайте скляною паличкою. Запишіть, яке забарвлення з’явилося.

1) Нагрійте пробірку. Запишіть, чи змінилося забарвлення.

2) Охолодіть пробірку. Запишіть, чи змінилося забарвлення.

3) Зробіть висновок відповідно до мети завдання.

3. У другу пробірку налийте 2-3 краплі концентрованої хлоридної кислоти, прокип’ятіть її вміст на водяній бані протягом 15 хвилин, додайте 2 мл розчину натрій гідроксиду, 5 крапель розчину купрум сульфату, нагрійте до кипіння на водяній бані. Запишіть, як змінюється забарвлення.

4. Зробіть висновок відповідно до мети завдання.

Завдання 2

Вивчення розчинності жирів у різних розчинниках.

Хід роботи

1. Візьміть зі штатива чотири пробірки та пронумеруйте їх. Налийте в кожну пробірку по 0,2 мл рослинної олії.

2. Додайте до пробірок: № 1 — 5 мл дистильованої води, № 2 — 5 мл етанолу спирту, № 3 — 5 мл бензину, № 4 — 5 мл хлороформу.

3. Перемішайте вміст кожної пробірки. Запишіть результати спостереження.

4. У пробірку №1 додайте ще 5 мл розчину питної соди. Перемішайте вміст пробірки. Запишіть результат спостереження.

5. Зробіть висновок відповідно до мети завдання.

Виконання роботи

Вуглеводи це органічні речовини, що мають загальну формулу С_mН_2nО_n, де m та n ≥ 3. Вуглеводи поділяються на три основні групи: моносахариди, олігосахариди і полісахариди. Моносахариди є мономерами оліго- та полісахаридів, які, у свою чергу, відрізняються один від одного кількістю сполучених глікозидними зв’язками мономерів, що входять до їх складу. Олігосахариди містять від 2 до 10 залишків моносахаридів, полісахариди — від 10 до кількох тисяч.

Моносахариди — безбарвні кристалічні речовини, що здатні у розчинах обертати поляризоване світло, солодкі на смак. Велика кількість полярних функціональних груп в молекулах моносахаридів призводить до того, що ці речовини легко розчиняються у воді і не розчиняються в неполярних органічних розчинниках. Різноманіття хімічних властивостей моносахаридів пояснюється їх будовою. У складі кожної молекули містяться кілька гідроксильних груп і одна карбонільна. Залежно від природи карбонільної групи (альдегідна або кетонна) моносахариди поділяються на альдози і кетози. Прикладом широко поширеного в природі моносахариду є глюкоза.

Найбільш поширеними олігосахаридами є дисахариди. Найчастіше це безбарвні кристалічні речовини, добре розчинні у воді (виняток становить лактоза), солодкі на смак. Характерною особливістю дисахаридів є їх здатність взаємодіяти з гідроксидами металів Са(ОН)₂, Сu(ОН)₂ з утворенням добре розчинних комплексних сполук сахаратів. Дисахариди, як і моносахариди, здатні утворювати прості і складні ефіри. У кислому середовищі вони легко гідролізуються з утворенням однакових (мальтоза, целобіоза) або різних (лактоза, сахароза) мономерів.

Полісахариди — гідрофільні полімери, багато з них утворюють високов’язкі водні розчини, а в ряді випадків міцні гелі (агар, пектини та ін.). Деякі полісахариди утворюють високовпорядковані надмолекулярні структури, що перешкоджають гідратації окремих молекул. Такі полісахариди (наприклад, хітин, целюлоза) не розчиняються у воді. Характерною кольоровою реакцією на крохмаль є його реакція з розчином Люголя, який містить йод. У результаті взаємодії розчин набуває синього кольору. Жири — природні органічні сполуки з групи ліпідів, повні складні ефіри гліцерину і одноосновних жирних кислот. У живих організмах виконують структурну, енергетичну, термоізоляційну та інші функції. Жири гідрофобні. Їх молекули неполярні, а це означає, що жири нерозчинні в полярних розчинниках (вода та ін.) і добре розчиняються в неполярних (спирт, бензин та ін.). За наявності поверхнево-активних речовин дають у воді емульсію. Прикладом природної емульсії є молоко. Як правило, мають меншу густину, ніж вода.

Тваринні жири — тверді легкоплавкі речовини, погано проводять тепло, завдяки чому формують ізоляційний шар у багатьох водних і наземних тварин. Рослинні жири називають оліями. У нормальних умовах більшість із них (соняшникова, оливкова та ін.) рідкі, але відомі й тверді (кокосова, пальмова, какао).

Завдання 1

У пробірці № 1 в результаті поєднання крохмалю і розчину Люголя розчин став синім, забарвлення зникає при нагріванні і залишається при охолодженні.

У пробірці № 2 утворився осад жовтого кольору — гідроксид міді. Він з’являється при взаємодії глюкози, яка утворилася при розщепленні крохмалю, із сульфатом міді.

Завдання 2

У пробірці № 1 (рослинна олія з дистильованою водою) спостерігається утворення нестійкої емульсії з наступним швидким поділом суміші на два шари (олія зверху, вода знизу). У пробірці № 2 (рослинна олія і етанол) спостерігається утворення мутного розчину, що свідчить про те, що олія не повністю розчинилася у спирті. У пробірках № 3 (олія і бензин) і № 4 (олія і хлороформ) розчини прозорі. Це свідчить про повне розчинення рослинної олії в цих розчинниках. При додаванні в пробірку № 1 (рослинна олія з дистильованою водою) соди спостерігається утворення стійкої емульсії. Це відбувається внаслідок того, що сода є поверхнево-активною речовиною.