Історія України. Інтерактивний довідник. 6-11 класи
ТЕМА 25. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (1953-1964 рр.)
Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950-1960-х рр.
Відлига — неофіційна назва періоду перебування при владі в СРСР М. Хрущова, який характеризувався певним відходом від жорсткої сталінської тоталітарної системи, спробами її реформування в напрямку лібералізації, відносною демократизацією політичного та громадського життя.
— Десталінізація — відхід від негативних рис сталінізму: відмова від переслідування й фізичного знищення політичних суперників, певна лібералізація суспільного життя; припинення масових репресій.
— Повстання політичних в’язнів у сталінських концтаборах (1953-1954 рр.); ліквідація ГУЛАГу, позасудових органів, воєнних трибуналів; чистка органів держбезпеки; прокурорський нагляд за дотриманням законності.
— Припинення ідеологічних кампаній проти інтелігенції, націоналізму тощо.
— Розширення прав республік; висування місцевих кадрів на керівні посади в регіонах, поява вихідців з України в оточенні М. Хрущова.
— Реабілітація — виправдання, поновлення репутації несправедливо обвинуваченої особи; створення комісій для перегляду справ засуджених.
XX з’їзд КПРС (лютий 1956 р.)
— Виступ М. Хрущова із закритою доповіддю «Про культ особи Й. Сталіна та його наслідки»; засудження культу особи.
— Критика сталінської політики як хибної та злочинної через організацію масових репресій, депортацію народів, використання незаконних методів слідства.
— Визначення початком злочинної політики 1934 р., тобто не ставилися під сумнів методи колективізації, голодомор 1932-1933 рр. тощо.
Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР
|
Причини передачі Криму до УРСР |
— Тісний зв’язок Криму з Україною протягом усієї історії. — Перетворення Кримської автономної республіки на Кримську область РРФСР після виселення кримських татар, німців, греків, болгар та вірмен: параліч господарського життя Криму внаслідок масових депортацій. |
|
19 лютого 1954 р. — указ Президії Верховної Ради СРСР на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР», «враховуючи спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські зв’язки». |
|
|
Наслідки |
— Входження Кримської області до складу УРСР. — Перекладання на бюджет УРСР відновлення Криму; переселення в Крим жителів з території РФ. |
Спроби реформувати управління промисловістю та сільським господарством, соціальною сферою
Реформування управління промисловістю
— 1957 р. — ліквідація низки галузевих міністерств; створення раднаргоспів — територіальних органів управління.
— Створення в УРСР 11 раднаргоспів, серед яких найбільшими були Київський, Харківський та Львівський, що складалися з декількох областей; 1960 р. — формування додатково 3-х нових раднаргоспів.
— Об’єднання у раднаргоспи 2,8 тис. підприємств України, що виробляли переважну більшість промислової продукції республіки.
|
Наслідки |
|
|
Позитивні |
Негативні |
|
— Розширення господарчих прав республік. — Децентралізація управління. — Скорочення управлінського апарату. — Наближення управління до виробництва. |
— Ускладнення зв’язків між підприємствами окремих раднаргоспів, «місництво». — Незацікавленість у комплексному розвитку всієї галузі. |
Аграрна політика: «Хрущовські надпрограми»
— 1954 р. — освоєння цілинних земель.
— «Кукурудзяна кампанія» — спроба вирішити проблему з кормами, збільшивши обсяги виробництва; зменшення посівів пшениці та інших цінних культур в Україні.
— Надпрограма у тваринництві (за 3-4 роки наздогнати США у виробництві м’яса, молока та масла на душу населення); завищені плани здачі продукції тваринництва, зменшення поголів’я худоби.
— 1957—1960 рр. — нова кампанія укрупнення колгоспів, унаслідок якої відбулося скорочення кількості колгоспів.
— Кампанія перетворення колгоспів на радгоспи.
— Створення «агроміст»; супроводження цієї кампанії ліквідацією неперспективних сіл; швидка відмова від ідеї «агроміст».
— 1958 р. — реорганізація МТС: примусовий викуп колгоспами застарілої техніки МТС за завищеними цінами.
Соціальна сфера
— Перегляд тарифної системи оплати праці, її відчутне підвищення.
— Скорочення робочого тижня.
— Зрушення в оплаті праці колгоспників: щомісячне грошове та натуральне авансування (замість оплати один раз на рік); стабілізація видачі продукції на трудодні; зростання грошової оплати.
— 1956 р. — закон «Про державні пенсії»: право на пенсію за віком мали чоловіки, які досягали 60 років, а їхній стаж становив не менше 25 років; жінки, які досягали 55 років і мали 20 років стажу; збільшення розміру пенсій.
— 1960-ті рр. — видача паспортів селянам.
— Широкомасштабне житлове будівництво: будівництво переважно малогабаритних помешкань («хрущовок»); безкоштовне отримання житла.
Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху
«Шістдесятники» — покоління молодих митців 60-х років, учасники руху за оновлення радянського суспільства, які протестували проти заідеологізованості культури, боролися за відродження рідної мови, піднесення національної самосвідомості, людської гідності.
Учасники: письменники І. Драч, В. Симоненко, Б. Олійник, Л. Костенко; художники А. Горська, В. Зарецький; критики І. Дзюба, Є. Сверстюк, І. Світличний; режисери Л. Танюк, С. Параджанов.
— Сповідування свободи творчого самовираження, культурного плюралізму, пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими.
— Проведення неформальних літературних читань, художніх виставок, вечорів пам’яті репресованих митців, постановка замовчуваних п’єс, поширення петицій на захист української культури.
— 1960 р. — створення Клубу творчої молоді «Супутник» у Києві на чолі з Л. Танюком (учасники — І. Драч, М. Вінграновський, І. Світличний, А. Горська), який пропагував українські традиції, займався організацією мистецьких гуртків, пошуком місць масових поховань жертв репресій.
— Ідеологічні звинувачення на адресу «шістдесятників» (насамперед у націоналізмі); цькування у пресі, на засіданнях спілок та різноманітних зібраннях, позбавлення можливості видавати твори.
Дисидентський рух
Дисидентство — опозиційний рух проти панівного державного ладу, протистояння офіційній ідеології та політиці.
— Форми боротьби: мирні, ненасильницькі форми боротьби; звернення на адресу керівників країни; «відкриті листи» до ООН; поширення нелегальної літератури («самвидав»); створення дисидентських організацій.
— 1959 р. — утворення Української робітничо-селянської спілки (УРСС); лідери — Л. Лук’яненко, І. Кандиба; програма: теоретичне обґрунтування нового, безкровного етапу українського національно-визвольного руху; незалежна Україна з радянським ладом і соціалістичною економікою; 1961 р. — викриття УРСС органами КДБ, засудження 6-х осіб до тривалих термінів ув’язнення, а Л. Лук’яненка — до страти (згодом була замінена 15-річним ув’язненням).
Культура і наука
Освіта
— Русифікація (факультативність вивчення української мови в школі за реформою 1959 р.).
— Зменшення кількості українських шкіл майже на 2 тис.
— Викладання у вищій школі переважно російською мовою.
Наука
— Науково-технічна революція (НТР) — процес перетворення продуктивних сил на основі досягнень науки й техніки.
— Початок «космічної ери» (С. Корольов): 1957 р. — запуск першого штучного супутника Землі; 1961 р. — перший політ людини в космос (Ю. Гагарін; 1962 р. — космічний політ за участю першого українського космонавта П. Поповича.
— Літакобудування (О. Антонов); внесок українських учених у розвиток космонавтики.
— Нові методи лікування серцевих захворювань (М. Амосов).
Мистецтво
— Картина Т. Яблонської «Хліб» (1949).
— Картина К. Білокур «Хата в Богданівці» (1955).
— Театр (режисери Г. Юра, М. Крушельницький; актори А. Бучма, В. Добровольський, Н. Ужвій).
— Кіно: О. Довженко «Антарктида», «Зачарована Десна», «Поема про море»; С. Параджанов «Перший хлопець», «Українська рапсодія», В. Денисенко «Сон» та ін.).
