Видатні Українці: Довідник

АРХІТЕКТОРИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

«Перебудова», проголошена правлячою верхівкою СРСР у другій половині 80-х років, стала поштовхом до стрімкого зростання громадської активності в Україні. Стрімко йшов процес розпаду радянської держави і його головної опори — комуністичної партії. Україною прокотилася хвиля мітингів під гаслами демократизації громадського життя. У вересні 1989 року на основі Спілки письменників України виник справді народний рух за демократичні зміни — «Народний Рух України», а вже у жовтні Верховна Рада УРСР прийняла закон про державний статус української мови.

24 серпня 1991 року Україна проголосила державну незалежність, а 1 грудня того ж року відбувся всенародний референдум, на якому 90,32 % голосувальників висловилися за збереження Україною статусу незалежної держави.

Біловезька угода, підписана в грудні 1991 року керівниками трьох колишніх республік СРСР — Росії, України та Білорусі — і ратифікована Верховними Радами цих держав, поставила останню крапку в існуванні останньої імперії 20-го століття — СРСР. Розпочався новий етап в історії нашої країни.

Пройшовши тернистий шлях суворих випробувань і великих звершень, український народ здобув довгоочікувану свободу та незалежність. І невід’ємною частиною боротьби за звільнення від культурного, національного й політичного гноблення став правозахисний рух 60-х років 20 століття. Сотні кращих представників української інтелігенції знайшли в собі мужність відкрито виступити проти тоталітарного режиму.