МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

МСТИСЛАВ ВЕЛИКИЙ (1076—1132) — князь новгородський, білогородський і великий князь київський. Старший син Володимира Мономаха. З 1095 княжив у Новгороді Великому. В 1117 став білогородським князем. По смерті батька в 1125 успадкував київський престол. Мстислав Великий був сильним і владним загальноруським князем. У 1128—1130 узяв гору над полоцькими князями, що прагнули до незалежності від Києва, контролював Новгород Великий, успішно воював з Литвою, його боялись ятвязькі князьки і половецькі хани. Мав династичні зв’язки із країнами Заходу, видавши чотирьох дочок заміж за іноземних королів. Після його смерті відносно єдина монархія Ярославичів вступає в добу удільної роздробленості.

М. Котляр