МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

КОРОГВА — у давнину в Русі-Україні — стяг. У різні часи української історії та за різних обставин мала кілька основних значень: 1. Прапор у військових підрозділах українського козацтва. 2. Прапор міський (магістратський), цеховий тощо у XVI—XVIII ст. 3. Корогва надвірна — прибічна гвардія українських гетьманів. 4. Військовий підрозділ кінноти (50—120 вершників) за литовсько-польських часів (XV — початок XVI ст.) та у польській армії (XVI—XVII ст.). 5. Полк, який ішов у похід під власною корогвою. 6. Корогви церковні, які й досі вживаються католицькою та православною церквами.

М.Дмитрієнко