МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

КОН Фелікс Якович (парт, псевдоніми Болеслав, Болеславський; 1864—1941) — партійний та державний діяч. Народився у Варшаві. Навчався у класичній гімназії. З 1882 — член польської партії "Пролетаріат", з 1904 — член ППС, з 1906 — член ЦК ППС-лівиці. Переслідувався за революційну роботу. В 1907 — 1917 — на еміграції. З 1918 — член РКП(б), учасник встановлення радянської влади в Україні. В 1921 — перший секретар ЦК КП(б)У, в 1922 — начальник Українського політуправління РСЧА, в 1922 — 1923 — секретар виконкому Комінтерну. З 1924 переважно на журналістській роботі. В 1931—1933 — голова Всесоюзного комітету радіомовлення при наркоматі зв’язку, деякий час працював у наркоматі освіти РРФСР.

М.Дорошко