МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

КОМІРНИКИ (коморники) — категорія найбіднішого населення в Україні XV—XVIII ст., яке не мало власної землі та житла і наймитувало у заможних селян, від яких отримувало хату (комору) в обмін на піщу панщину та сплату грошового податку. У містах комірники називали позбавлених власності бідних міщан.

В.Кравченко