МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

БАРАНОВИЧ Лазар (1593—1694, за іншими даними 1620—1693) — церковний, політичний і культурний діяч. Навчався у Києві, Вільні, Калуші. Викладав у Києво-Могилянській колегії, з 1650 її ректор. У 1657 висвячений на чернігівського і новгород-сіверського єпископа, з 1668 — на архієпископа. В 1674 заклав друкарню в Новгороді-Сіверському, перенесену в 1679 до Чернігова. Був прихильником Москви, разом із тим намагаючись по можливості відстоювати незалежність української церкви. Опублікував збірки проповідей "Меч духовний" (1666, 1668), "Труби словес проповідних" (1674, 1679). У відповідь на працю Бойми "Stara wiara" видав у 1676 релігійно-полемічний трактат "Nowa Міага Stary wiary". У 1671 надрукував збірку поезій польською мовою "Lutnia Appollinowa". Цікавий документальний матеріал з історії України другої половини XVII ст. містить листування Б. з сучасниками.

О.Шевченко