МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС — частина південноруського зводу, вміщена поміж "Повістю временних літ" і Галицько-Волинським літописом. Охоплює 1117 — 1198. Найдавнішим списком Київського літопису є Іпатіївський початку XV ст., більш пізні списки: Хлєбніковський XVI ст., Погодінський і Єрмолаівський XVII ст., Краківський і Марка Бондура XVIII ст. та ін. За походженням Київський літопис є зводом кількох самостійних пам’яток літописання, об’єднаних наприкінці XII ст. ігуменом київського Видубицького монастиря Мойсеєм та іншими. Сам Мойсей продовжив Київський літопис лише з 1197 і надав йому як редактор того вигляду, в якому його включено до південноруського зводу.

М. Котляр