МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

КАРАЇМИ — народність, що живе у Кримській, Одеській і Волинській областях України, а також у Литві. Чисельність караїмів на кінець 80-х років становила 3,3 тис. осіб. Караїми — нащадки давніх тюркських племен, які у VIII—X ст. перебували у складі Хозарського каганату. їхня мова належить до кипчацької групи тюркських мов і має два діалекти — північний (тракайський) і південний (галицький); іноді виділяють і кримський діалект. Віруючі караїми (караїмісти) сповідують іудаїзм.

М.Плющ