МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ — комплекс заходів із прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) від другої половини 20-х до кінця 30-х років. Проголошена як партійний курс XIV з’їздом ВКП(б). Здійснювана головним чином за рахунок перекачування коштів із сільського господарства: спочатку завдяки "ножицям цін" на промислову і сільськогосподарську продукцію, а після курсу XVI конференції ВКП(б) на форсування індустріалізації (квітень 1929) — шляхом продрозкладки. Особливістю радянської індустріалізації був пріоритетний розвиток важкої промисловості. Всього в СРСР споруджено 35 індустріальних гігантів, країна досягла техніко-економічної незалежності, забезпечила власну обороноздатність. Одним із головних регіонів індустріалізації була УРСР, де побудовано третину всіх її об’єктів, у т.ч. Запоріжсталь, Макіївський металургійний завод (реконструкція), Азовсталь, Краммашбуд, Криворожбуд, Дніпробуд, Дніпровський металургійний завод (реконструкція), Ворошиловградський паровозобудівний завод (реконструкція), Дніпралюмінбуд, Комунарський завод ім. К.Ворошилова (реконструкція), Дніпровський завод ім. К.Лібкнехта (реконструкція), Харківський тракторний завод.

О.Мовчан