МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ІНВЕНТАРНА РЕФОРМА 1847— 1848 — система заходів, проведених урядом Росії з уніфікації повинностей та розмірів земельних наділів залежних селян. Попервах за селянами були закріплені всі земельні наділи, якими вони володіли на початку реформи. Пізніше було встановлено стандартний середньостатистичний розмір наділів, а лишки угідь відходили у власність поміщиків. Інвентарна реформа регламентувала також умови відробітків за землю. Одночасно була реформована й сама панщинна система. Розміри її встановлювалися з урахуванням майнового стану кожного селянського господарства, заборонялося перенесення обумовлених робіт з одного тижня на інший, знижувалися натуральні побори, було покладено край переведенню тяглових селян до категорії дворових людей.

Інвентарна реформа з самого початку наразилася на опір тих верств населення, яких стосувалася. Поміщики бойкотували її, невдоволені обмеженнями селянських повинностей. Селяни ж виступали проти "нормальних" наділів, учинивши з цього приводу понад 350 заворушень, які подекуди (наприклад, у 1855 в Київській губернії) переросли у відверто антиурядові повстання. В цілому інвентарна реформа як спроба впорядкування кріпосницьких відносин об’єктивно сприяла консервації кріпаччини в країні.

О.Машкін