МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ІГОР СВЯТОСЛАВИЧ (1151—1201) — князь новгород-сіверський і чернігівський, другий син Святослава Ольговича. По смерті батька (1164) не отримав осібного княжіння і жив з братом Олегом у Новгороді Сіверському. У 1169 і 1173 брав участь у походах на Київ, організованих владимиро-суздальським князем Андрієм Боголюбським. По смерті Олега (1180) вокняжився у Новгороді Сіверському. З початку 1180-х років неодноразово вступав у союзи з половецькими ханами і користався з їхньої допомоги у боротьбі проти інших руських князів. У 1185 разом з молодими князями несподівано пішов у половецькі степи і 13 травня зазнав нищівної поразки від ханів Гзи і Кончака, потрапив у полон та незабаром зумів утекти. Цей похід Ігоря Святославича оспіваний у "Слові о полку Ігоревім", йому присвячено особливу воїнську повість, включену до Київського літопису під 1185. Дальші його відносини з половцями були спорадичними. Виступив разом з іншими південноруськими князями проти Всеволода Юрійовича влади-миро-суздальського (1196). У 1198 став чернігівським князем і залишався ним до смерті.

М.Котляр