МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ДРУЖИНА — озброєний загін найближчих соратників князя, його оточення. Являла собою досить закрите корпоративне об’єднання, що формувалося на засадах особистої залежності від князя, з яким вона мала спільне огнище, хліб та долю. Дружина виникає в процесі розпаду первіснообщинного ладу. З поглибленням феодалізації дружинники перетворюються на землевласників чи адміністраторів, утрачають мобільність. З’являються місцеві земельні дружини, незалежні від князя. До XIII ст. відбувається розшарування князівської дружини на "старшу" — бояр, які вступають у васальні відносини з князем, та "молодшу" — отроків, які перетворюються на князівський двір напіввільних слуг.

В. Стависький