МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ДРЕВЛЯНИ — східнослов’янське плем’я (союз племен), областю розселення якого було Прип’ятське Полісся та басейн р. Тетерева. Древляни займалися землеробством, скотарством і ремеслами. Перед входженням до складу Київської Русі їхні землі становили самостійне князівство (т.зв. "племінне княжіння") з центром в Іскоростені. Містами древлян були також Вручий (Овруч), Малин, Городськ та ін. У 883 Олег підкорив древлян, але після його смерті (912) вони вийшли з-під влади Києва. Вдруге підкорені у 913—914 князем Ігорем. Після придушення княгинею Ольгою у 946 повстання древлян (під час якого у 945 було вбито князя Ігоря) їхнє князівство було ліквідоване. Східна частина земель древлян з центром у Вручиї ввійшла до Київського князівства. Останній раз древляни згадуються у джерелах під 1136, коли князь Ярополк дарував їхню землю Десятинній церкві.

В.Кравченко