МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ДВАДЦЯТИП’ЯТИТИСЯЧНИКИ — робітники, мобілізовані рішенням листопадового (1929) пленуму ЦК ВКП(б) для праці на селі під час суцільної колективізації. Очолювали колгоспи, сільради, МТС, партійні осередки, виконкоми різних рівнів або входили до їх керівного складу. З 8,5 тис. двадцятип’ятитисячників України в села республіки виїхали понад 6 тис, на територію РРФСР — близько 2 тис, решта складали резерв. Із Росії в українські села прибули понад 1900 робітників. Більшість двадцятип’ятитисячників активно впроваджували в життя курс партії на прискорену колективізацію і діяли при цьому натисково-кампанійськими методами. Лише деякі з них здобули авторитет серед колгоспників.

Є.Шаталіна