МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ГРЕКОВ Олександр Петрович (1875 — ?) — військовий та громадський діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Походив зі шляхетського роду. В 1897 закінчив юридичний факультет університету, в 1905 — Академію Генерального штабу. З 1916 — генерал-майор російської армії. В листопаді 1917 — отаман Армії УНР, начальник штабу Київського військового округу, учасник спротиву більшовицькому наступові. З червня 1918 — член УПСС. У грудні 1918 — військовий міністр УНР. У 1919 — начальний вождь УГА. В липні 1919 через непорозуміння з С.Петлюрою, який підозрював Грекова у претензіях на диктатуру, він був змушений залишити ЗУНР та емігрувати до Чернівців, а в 1920 — до Відня, де став одним із засновників Всеукраїнського Національного Державного Союзу. В 1922 відійшов від політичної діяльності. В 1948 схоплений радянською військовою контррозвідкою у Відні та ув’язнений на 25 років. У 1956 звільнений. Вірогідні дані про подальшу долю Грекова відсутні.

Т.Осташко