МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ГЕТЬМАНЩИНА — напівофіційна назва значної території України на лівому й правому берегах Дніпра, де з середини XVII ст. по 1764 поширювалася влада гетьманського уряду. Напередодні об’єднання Української держави з Російською (1654) вона охоплювала простір, який окреслювався приблизно такими основними містами й містечками: Ямпіль — Чернівці — Мурахва —Красне — Вінниця — Пилявці — Полонне — Овруч — Чернігів—Стародуб—Новгород-Сіверський—Глухів—Конотоп—Ромни—Гадяч—Полтава—Кременчук— Чигирин. Після "Вічного миру" 1686 між Росією і Річчю Посполитою термін "Г." застосовується лише стосовно Лівобережної України разом із Києвом і 30—40-верстовою зоною навколо міста. Після скасування інституту гетьманства (1764), а на початку 80-х років і полкового адміністративно-територіального устрою назва "Гетьманщина" вживається лише як науково-історичний термін.

О.Гуржій