МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС — пам’ятка літописання Пів-денно-Західної Русі, що є заключною частиною південноруського зводу кінця XIII — початку XVI ст., найбільш відомого за т.зв. Іпатіївським списком (починається "Повістю временних літ", продовжений Київським літописом XII ст.). За стилем і змістом відрізняється від інших літописів. Складається з двох великих частин, які прийнято називати Галицьким і Волинським літописами. Вони являють собою дві великі воїнські повісті; героєм першої, що уривається на 1258, є Данило Романович Галицький, другої, доведеної до 1292, — його молодший брат Василько. Г.-В. л. є цінним і по суті єдиним систематичним джерелом з історії Південно-Західної Русі XIII ст.

М. Котляр