МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ВСЕВОЛОД ЯРОСЛАВИЧ (1030—1093) — князь переяславський, чернігівський, великий князь київський (1078—1093). Четвертий син Ярослава Мудрого та шведської принцеси Інгигерд. Згідно з заповітом Ярослава 1054 Всеволод Ярославич отримав Переяслав, Ростов, Суздаль і Білозеро. У 1054—1060 успішно воював з кочовиками-торками, а в 1068 разом із старшими братами Ізяславом і Святославом був розбитий половцями на р. Альті. В 1073 стає князем чернігівським, у 1078 — київським. Реальна влада В.Я. поширювалася на Волинську, Чернігівську, Переяславську, Муромську, Турівську й Тмутараканську землі. Підтримував дружні стосунки з Візантією, Німеччиною, країнами Скандинавії. Був освіченою людиною, знав п’ять іноземних мов. Помер у Вишгороді, похований у Софійському соборі в Києві.

М. Котляр