МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ВОЛОДИМИРО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО — давньоруське феодальне князівство, що займало територію по Бугу, Стиру, Горині й правих притоках Прип’яті. Утворилося на землі волинян. Із X ст. входило до складу Київської Русі. Центром князівства був Володимир (нині м. Володимир Волинський). Першим князем став син Володимира Святославича Всеволод. У другій половині XII ст. Володимиро-Волинське князівство перетворюється на одне з найсильніших у Давній Русі. Найбільшої могутності воно досягло за князювання Романа Мстиславича (1170—1205), який у 1199 об’єднав Володимиро-Волинське і Галицьке князівства в єдине Галицько-Волинське князівство.

Ю.Кокін