МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ВОЛОДИМИР ВСЕВОЛОДОВИЧ МОНОМАХ (1053—1125) — князь чернігівський, переяславський і великий князь київський (1113— 1125). Син Всеволода Ярославича. Матір’ю вважається дочка візантійського імператора Константина IX Мономаха Марія. Був одружений з дочкою англійського короля Гаральда II Гідою (бл. 1070). З 1078 — чернігівський князь, з 1094 — переяславський. Разом з київським князем Святополком Ізяславичем у 1103—1111 здійснив шерег переможних походів проти половецьких ханів і відкинув їх від кордонів Давньоруської держави. Коли 1113 помер Святополк, Володимир Всеволодович Мономах був запрошений київським вічем на князювання. Був сильним, розважливим і далекоглядним правителем. Відновив централізовану монархію на Русі, що занепала по смерті Ярослава Мудрого. Видатний мислитель і письменник свого часу. Йому належить знамените "Повчання" дітям, в якому даються настанови нащадкам, як мудро правити й судити.

М.Котляр