МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

"ШУКАННЯ КОЗАЦТВА" — одна з форм соціальної боротьби поневолених мас Гетьманщини, які домагалися через державно-адміністративні й судові установи козацьких прав, для чого мусили згідно з царським указом від 16 квітня 1723 відшукати свій козацький родовід. У зв’язку зі значним розмахом руху в 1755 був виданий гетьманський ордер, яким визначався порядок подання позовів про козацтво для міщан і селян "вільних поселень". Можливості "шукачів козацтва" різко обмежилися після видання в 1760 гетьманського універсалу, підтвердженого царським указом 1763, про перехід селян в іншу місцевість лише з письмового дозволу свого володільця. Однак у цілому "Шукання козацтва" не втратило своїх масштабів і в 60— 70-х роках XVIII ст., і після ліквідації залишків української автономії в 1764—1783, і навіть після фактичного запровадження в Україні кріпацтва (1783).

О.Путро