МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ЧИКАЛЕНКО Євген Харламович (1861—1929) — громадський діяч, меценат, за фахом агроном. Народився в с. Перешори Херсонської губернії у багатій селянській сім’ї. Навчався в Харківському університеті, де вступив до української студентської громади. У 1884 заарештований за участь у гуртку "драгоманівців" В.Мальованого і висланий до Перешорів. У 1894 переїхав до Одеси, в 1900 до Києва. Один із провідних членів "Старої громади" (з 1900), Загальної української позапартійної демократичної партії (з 1904) та Української демократично-радикальної партії (з 1905), засновник і фактичний голова Товариства українських поступовців. У 1897 в Одесі та згодом у Санкт-Петербурзі вийшли його популярні "Розмови про сільське хазяйство". Фінансував видання словника М.Комарова, газети "Селянин" (Львів), діяльність Академічного Дому (Львів), був видавцем єдиної україномовної щоденної газети в Російській імперії — "Громадська думка" (потім "Рада"). Під час Першої світової війни Чикаленко жив у Фінляндії, Петрограді та Москві. Після лютневої революції 1917 повернувся в Україну, але активної участі в політичному житті не брав. У січні 1919 виїхав до Галичини, де був інтернований поляками. З 1920 Чикаленко мешкав в Австрії. У 1925 став головою Термінологічної комісії Української сільськогосподарської академії в Подебрадах (Чехословаччина). Автор "Спогадів" (1925—1926) та "Щоденника" (1931).

С Єкельчик