МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ХРУЩОВ Микита Сергійович (1894—1971) — державний і партійний діяч. Народився в сім’ї робітника-шахтаря. З 1908 працював на шахтах Донбасу. Учасник Громадянської війни. З 1918 — член більшовицької партії. Пройшов усіма сходинками партійної кар’єри. В 1938—1949 (з перервою — квітень — листопад 1947) — перший секретар ЦК КП(б)У, в 1944—1947 одночасно Голова Раднаркому (з 1946 — Ради Міністрів) УРСР. Під час радянсько-німецької війни — член Військових рад кількох фронтів. З березня 1953 — секретар, з вересня 1953 до жовтня 1964 — перший секретар ЦК КПРС, одночасно (1958—1964) — Голова Ради Міністрів СРСР. Був активним провідником політики русифікації в Україні, знищення паростків національної свідомості. На посаді першого секретаря ЦК КПРС X. відзначився як ініціатор розвінчання культу особи Сталіна, припинення політики репресій, пом’якшення ідеологічного пресу на суспільство ("хрущовська відлига"). Усунений від влади внаслідок змови в керівництві КПРС, яке не бажало миритися з авторитарними методами його керівництва і з постійними економічними експериментами.

М.Плющ