МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ХОТИНСЬКА ВІЙНА 1621 — збройний конфлікт між султанською Туреччиною і Річчю Посполитою. Вибухнула внаслідок намагань Порти поширити свій вплив на Центральноєвропейський регіон. Навесні 1621 султан Осман II на чолі великого війська (бл. 100 тис.) вирушив на Молдову. До нього приєдналися 60 тис. кримських татар. Через малочисельність польського війська (лише 30 тис.) на допомогу йому прийшли 40 тис. українських козаків, яких очолювали спочатку Я.Бородавка, а потім П.Сагайдачний. Центральним пунктом бойових дій була фортеця м. Хотина, яку обороняли поляки. Більше трьох тижнів вересня 1621 велися кровопролитні бої поблизу Хотина, в яких українські козаки відіграли вирішальну роль, і Осман II був змушений укласти угоду з королівськими комісарами. Згідно з Хотинським миром кордон Польщі з Туреччиною встановлювався по Дністру. Турки й татари зобов’язувалися не чинити грабіжницьких походів на територію Речі Посполитої. Разом із тим польський уряд погодився заборонити козацькі експедиції проти Криму і Туреччини. Своїми діями у Хотинській війні українські козаки фактично врятували не лише Річ Посполиту, а й інші європейські країни.

В.Щербак