МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ХОЗАРИ — тюркомовні племена, які в середині VII ст. утворили в низинах Дону й Волги та на Північному Кавказі могутню державу — Хозарський каганат (столиця — Семендер, з початку VIII ст. — Ітіль). Релігія — іудаїзм, мусульманство та християнство. В VIII ст. хозари підкорили собі чимало слов’янських племен — полян, сіверян, радимичів та в’ятичів. У процесі становлення Київської Русі (ГХ—X ст.) ці племена були поступово визволені. В той же час руси неодноразово вторгалися у хозарські землі. В 60-ті роки X ст. внаслідок війни русів і торків з Хозарською державою остання припинила існування, проте у джерелах повідомлення про хозарів трапляються і в наступному. Xозари були частиною населення руського Тмутараканського князівства в Криму та на Таманському півострові.

О.Головко