МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ХЛОПОМАНИ — кількісно невелике відгалуження українського культурно-національного руху другої половини XIX ст. Хлопоманство зароджувалось як рух за розвиток української мови. Сам термін означав бажання зблизитися з простим людом — хлопами (так називали феодально залежних селян у Київській Русі, а згодом у Польщі та на українських та білоруських землях, що входили до її складу). Xлопомани розмовляли виключно українською мовою, носили національний одяг, улаштовували маніфестації на честь Т.Шевченка. Спочатку царський уряд лояльно ставився до хлопоманства, що зумовлювало легальне поширення руху. Середхлопоманів траплялися польські сепаратисти з представників привілейованого стану, яких часто вважали українофілами. Вони мріяли про об’єднання України з Польщею, не обмежуючи своїх претензій Дніпром. Та частина українських діячів, яка більше займалася питаннями національної культури, на відміну від них не ставила питання про відокремлення України від Росії.

Н.Шип