МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ХАЛУПНИКИ — категорія найбіднішого міського та сільського населення в Україні XVI—XIX ст., яке не мало власної землі й володіло лише хатами (халупами) та невеликими садибами. Xалупники наймитували або займалися ремеслом, відбуваючи пішу панщину та інші повинності.

В.Кравченко