МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ (УЦК) — суспільно-громадська установа для українців у Генерал-губернаторстві, яка існувала у 1939—1945. Був визнаний німецькою владою і нею контролювався. На чолі УЦК беззмінно стояв В.Кубійович. До сфери діяльності УЦК входили майже всі ділянки українського життя в Генерал-губернаторстві, за винятком політичних. Він також репрезентував українців перед окупаційною владою. Від липня 1940 до початку радянсько-німецької війни керівництво УЦК звертало головну увагу на національне відродження окраїн, подолання наслідків денаціоналізації. В лютому 1942 діяльність УЦК була поширена на Галичину.

Найголовнішою в діяльності УЦК була різноманітна суспільна опіка, особливо над дітьми, хворими, інвалідами. УЦК намагався розв’язувати й проблеми, породжені війною, зокрема допомагати військовополоненим, боротися з голодом. Із завершенням радянсько-німецької війни припинив свою діяльність.

Т.Першина