МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ЛІНІЯ — система оборонних споруд, призначена для захисту південних кордонів України. Зведена на початку 30-х років XVIII ст. за розпорядженням російського уряду. Складалася з суцільного високого валу з 16 фортецями і 49 редутами, а також слобід, із населення яких комплектувався гарнізон лінії. Мала загальну довжину 285 км і пролягала по кордонах Полтавського та Харківського полків, від Дніпра при впадінні в нього р. Орелі до р. Сіверського Донця. Після спорудження в 1770 так зв. Дніпровської лінії (175—180 км південніше українська лінія в гирлі р. Московки — нижньої течії р. Берди) втрачає стратегічне значення.

О.Путро