МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ — процес децентралізації на Русі, послаблення влади київського князя. Настала незабаром по смерті київського князя Мстислава Володимировича (1132), коли держава стрімко розділилася на півтора десятка земель і князівств. Була спричинена розвитком феодальних відносин у Давньоруській державі, через що має іншу назву — феодальна роздробленість. Вотчинники-феодали сиділи у своїх укріплених замках, мали власні збройні загони, які часом суперничали з князівськими. Окремі князівства намагалися відособитися від Києва. Разом із тим вступ Давньоруської держави у добу удільної роздробленості не означав її розпаду. Змінилася лише форма держави. На зміну ранньофеодальній, відносно централізованій одноосібній монархії X—XI ст. у середині XII ст. прийшла монархія федеративна у формі або колективного сюзеренітету, або дуумвірату.

М. Котляр