МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ТУМАНСЬКІ — новостаршинський рід, який бере початок з другої половини XVIII ст. Його засновники — вихідці з парафіяльного духовенства, що зробили кар’єру в Генеральній військовій канцелярії, а згодом у 2-й Малоросійській колегії. Василь Григорович (1723—1808) — генеральний писар (1762—1781), член 2-ої Малоросійської колегії (1764—1781), дійсний статський радник (1779), віце-губернатор Новгород-Сіверського намісництва. Прихильник збереження залишків автономного статусу Гетьманщини, урівноправнення української старшини з російським дворянством, заборони вільного переходу селян від поміщиків. Йосип Григорович (1730—1795) — рідний брат першого, батько Ф.Туманського. Старший військовий канцелярист, начальник похідної канцелярії гетьмана К.Розумовського, найближчий помічник О.Румянцева, статський радник, голова кримінальної палати Новгород-Сіверського намісництва. Іван Григорович (1743 — після 1796) — рідний брат двох попередніх. Вихованець Києво-Могилянської академії (1758) та Петербурзького Академічного університету (1761). Учень Ломоносова, Козиць-кого, Мотоніса. Просвітник, перекладач статей із французької "Енциклопедії". Служив у Сенаті, згодом член 2-ої Малоросійської колегії (1777—1782), відповідав за ревізії населення, адаптував програму свого племінника Ф.Туманського до потреб топографічних описів майбутніх намісництв Лівобережної України 1779—1781. З 1782 на службі у Київському намісництві.

А.Перковський