МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП) — засноване у вересні 1908 групою колишніх членів Української демократично-радикальної партії. Об’єднувало представників творчої інтелігенції, які головною метою вважали відстоювання національних інтересів українського народу. Програма і тактика ТУП були близькими до кадетів. Політична платформа ґрунтувалася на визнанні принципів конституційного парламентаризму та автономії України. Програма-мінімум в основному будувалася на ґрунті культурництва і передбачала відродження української національної культури та мови.

Перед Першою світовою війною ТУП співпрацювало з російськими лібералами, входило до Всеросійського товариства автономістів-федералістів різних народів Росії. Після лютневої революції 1917 всередині ТУП відбувається політична диференціація, на його останньому з’їзді (7 квітня 1917) окреслюється багато фракцій. Найбільш численна з них утворила Союз українських автономістів-федералістів, який у червні 1917 перетворився на Українську партію соціалістів-федералістів, близьку до кадетів. Інша частина колишніх членів ТУП створила Партію народних соціалістів і Українську трудову партію. Ще одна частина ТУП, що об’єдналася у грудні 1917 з колишніми членами Української народної партії, утворила Партію соціалістів-самостійників.

О. Овсієнко