МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ТМУТАРАКАНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО — політично-територіальне утворення на Таманському півострові та у Східному Криму з центром у м. Тмутаракані. Питання про час його виникнення й занепаду залишається дискусійним, але не пізніше X ст. У Тмутараканському князівстві звичайно княжили представники чернігівської династії. Першим відомим князем тут був син Володимира Мстислав (988—1022). З 60-х років XI ст. там княжили нащадки сина Ярослава Мудрого Святослава чернігівського. У 60—70-х роках XI ст. Тмутараканське князівство не раз захоплювали князі-ізгої — Ростислав Володимирович, його діти Рюрик, Володар і Василько, Борис Вячеславич, — однак нащадки Святослава повертали його собі. В 1094 в Тмутараканському князівстві княжив його син Олег Святославич. Після його переходу до Чернігова Тмутараканське князівство практично зникає з поля уваги літописців. Ймовірніше за все, на початку — в середині XII ст. воно впало під ударами кочовиків-половців, а потім було приєднане до Візантії.

М. Котляр