МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ТИХОНІВЦІ — побутова назва Російської православної церкви — за ім’ям патріарха (з 21 листопада 1917) Тихона. Інші назви — Патріарша церква, Старослов’янська церква. Перейнята імперськими ідеалами, в Україні протистояла національно-визвольному рухові, що виявлявся і в церковному житті. Залишаючись вірною канонам, не приймала нововведень інших церковних течій (одруження ієрархів, новий календар тощо). Разом із тим у жовтні 1922 екзарх України митрополит Михаїл розіслав правлячим архієреям циркулярний указ про перехід Всеукраїнської православної церкви на засади канонічної автокефалії. Тихонівці були об’єктом послідовного поборювання з боку держави. Під тиском ДПУ 29 липня 1927 заступник патріаршого місцеблюстителя митрополит Сергій (Страгородський) випустив декларацію про лояльність церкви до більшовиків, невдовзі продубльовану київським митрополитом Михаїлом. Єрусалимський та антіохійський патріархи підтримали новий курс сергіанців. Традицію тихонівців продовжила Істинно православна церква, за що була піддана репресіям. Зазнали переслідувань і сергіанці. У 1943 з ініціативи Й.Сталіна було створено нову церкву, цілком підпорядковану режимові.

С.Білокінь