МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ТЕРЕЩЕНКИ - українські промисловці, землевласники та меценати середини XIX — початку XX ст. Походили з козаків м.Глухова (нині Сумської обл.). Відомі глава родини Артем Якович (?—1873) та його сини Микола (1819—1903) та Федір (1832—1893). Родина Терещенків посідала провідні місця у торгівлі хлібом, цукром та худобою, у цукровому, гуральному, суконному виробництві, лісообробці, інших галузях, їй належало понад 200 тис. десятин землі (з них 70 тис. на Київщині). Щороку на цукрових підприємствах Терещенків вироблялося продукції більш ніж на 21 млн. крб. У 1911 їхні рахунки лише в закордонних банках перевищували 13 млн. крб. У 1872 Терещенкам було присвоєне дворянське звання. Вони стали одними з фундаторів цукрового (1887), рафінадного (1903) синдикатів та Всеросійського товариства цукрозаводчиків (1897). Один із нащадків Терещенків — Михайло Іванович (1886—1956) обирався до IV Державної Думи (1912), після лютневої революції 1917 був міністром фінансів, а згодом міністром іноземних справ. Емігрував за кордон. Родина Терещенків уславилася багатьма добродійними справами, на які вони витратили близько 5 млн. крб., підтверджуючи тим самим девіз їхнього дворянського герба — "Прагнути до громадських справ". Художнє зібрання Терещенків лягло в основу Київського музею російського мистецтва та інших музеїв столиці.

Т.Лазанська