МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

СОТНЯ КОЗАЦЬКА — військова та адміністративно-територіальна одиниця в полковому устрої України другої половини XVII— XVIII ст. Назва Сотня козацька походила від міста чи села, де розташовувалася сотенна адміністрація. Кількість та територіальні межі Сотні козацької у кожному полку були різними і часто змінювалися. Сотня козацька підлягали полковій адміністрації, однак окремі підпорядковувалися безпосередньо генеральній військовій канцелярії. До таких належали Батуринська, а після перенесення гетьманської резиденції до Глухова — Глухівська Сотня козацька Управління Сотні козацької здійснювалося сотниками, сотенною старшиною та канцелярією. Важливими помічниками сотника були отамани — городовий, сотенний і курінний. З ліквідацією полкового устрою в Україні (початок 80-х років XVIII ст.) припинилася й діяльність Сотні козацької.

В.Панашенко