МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

СЕЛЯНСТВО — верства населення, пов’язана способом життя і побуту з селом, сільськогосподарською працею та організацією аграрного виробництва. У період феодальних відносин українське селянство перебувало в закріпаченому стані, тривалий час додержувалось общинних форм життя. З переходом до капіталістичних відносин серед селянства поширюються індивідуальні методи господарювання. Після встановлення більшовицького режиму селяни в Україні перетворилися на власників землі, але із здійсненням суцільної колективізації фактично були зведені до статусу найманих сільськогосподарських робітників, причому в роки сталінської диктатури опинилися у становищі кріпаків. У 1993 сільське населення України складало 32% усього населення, або 16,8 млн. осіб.

П.Панченко