МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ (1027— 1076) — князь чернігівський і київський. Четвертий син Ярослава Мудрого. Згідно з заповітом батька отримав Чернігів із волостю, володів також Муромом, Білоозером і Тмутороканню. Разом із братами Ізяславом і Всеволодом утворив тріумвірат Ярославичів, що правив Руссю два десятиліття. Був організатором успішної боротьби з торками і половцями. Енергійний, владний і нерозбірливий у засобах, Святослав Ярославич силкувався стати київським князем. У 1073 він звинуватив старшого брата Ізяслава у змові зі Всеславом полоцьким і за допомогою Всеволода вигнав його з Києва, вокняжившись там. Святослав Ярославич був освіченою, закоханою у книжність людиною. При ньому були складені "Ізборники" 1073 і 1076. Помер від невдалої операції з видалення пухлини. Похований у Спаському соборі М.Чернігова.

М.Котляр