МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

РУСЬ — у давньоруських писемних пам’ятках має чотири значення: етнічне — народ, плем’я тощо; соціальне — суспільний прошарок або стан; географічне — як територія, земля; політичне — держава. Існує багато концепцій походження слова "Pусь": скандинавська (від місцевості зі схожою назвою), наддніпрянська (від назв річок із коренем "рос" у басейні Дніпра), фінська (від слова "ruotsi", яким фінські племена називали варягів) та ін. Достеменно відомо, що "Русь" називали спочатку скандинавів, що складали дружини новгородських і київських князів. Поступово дружини варязьких князів із роду Рюрика на східнослов’янських землях розбавлялися слов’янами і робилися поліетнічними. Термін поширився спочатку на всіх дружинників узагалі, в т.ч. на слов’ян, далі на народ, насамперед на полян, що панували у протодержавному утворенні на Середній Наддніпрянщині, а потім і на всіх східних слов’ян та їхню державу.

М. Котляр