МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

РОСІЙСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (БІЛЬШОВИКІВ)(РСДРП(б)) — ліворадикальне крило Російської соціал-демократичної робітничої партії. З часу свого виникнення на II з’їзді (1903) поступово перетворилася на окрему політичну партію. Найбільш відомі лідери — В.Ульянов (Ленін), Л.Каменев, Г.Зинов’єв, Л.Троцький (часом переходив до меншовиків) та ін. Головним своїм завданням РСДРП(б) вважала повалення в Росії самодержавства, здійснення соціалістичної революції та встановлення "диктатури пролетаріату". Після падіння монархії (лютий 1917) взяла курс на організацію збройного повстання, який був успішно реалізований 25 жовтня 1917. В 1918 перейменована на Російську комуністичну партію (більшовиків) — РКП(б). Після встановлення радянської влади більшовицькі організації України в липні 1918 об’єдналися у формально самостійну Комуністичну партію більшовиків України — КП(б)У.

В. Попик