МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА — релігійний центр Правобережної України в м. Почаєві (Тернопільщина), відомий з середини XVI ст. У XVII ст. доповнена мурованими спорудами оборонного характеру. У 1771—1782 сформувалося архітектурне ядро ансамблю з Успенським собором. Цей ансамбль є найбільш виразною пам’яткою перехідного періоду від барокко до класицизму в Україні. В XIX ст. реконструюються старі та з’являються нові будови комплексу: надбрамний корпус (1835), дзвіниця (1871), друкарня (1895—1896), Троїцький собор (1912). У XVIII—XIX ст. Почаївська лавра грала важливу роль у розвитку української гравюри та книгодруку.

Р.Бондаренко