МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПОСПОЛИТІ — узагальнююча назва некозацького населення (селян, міщан, підсусідків і т.д.) в Україні XV—XVIII ст. З розвитком товарно-грошових відносин і подальшим виділенням міщанства й купецтва в окремі стани ця назва поступово закріплюється лише за селянством. Царський уряд і місцева адміністрація законодавчо унеможливлювали перехід з одного стану до іншого. Юридично за посполитами не визнавалося право власності на землю. Схоже значення зі словом "Посполиті" мали терміни "поспільство" або "поспольство".

О.Гуржій