МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПІДПОМІЧНИКИ — у XVII ст. незаможна частина козацтва, яка була неспроможна відбувати військову службу власним коштом, через це позбавлялася козацьких привілеїв і була змушена виконувати такі ж повинності, що й селяни, але вдвічі менше. Майновий поділ козацтва на заможних та збіднілих юридично закріпив указ, виданий "Правлінням гетьманського уряду" в 1735, за яким усіх козаків Лівобережної України було поділено на виборних, за якими залишалися привілеї, і під помічники.

В.Кравченко