МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПІДПІЛЛЯ КОМУНІСТИЧНЕ — сукупність створених за ініціативою компартії організацій опору німецьким окупантам у період Великої Вітчизняної війни. Налічувало понад 100 тис. бійців, об’єднаних у 3,5 тис. організацій та груп. Найбільш активно діяло у північних лісових районах України, де для загального керівництва боротьбою населення проти фашистських загарбників був створений Нелегальний ЦК КП(б)У. Діяльність підпілля комуністичного, особливо в перший період війни, була спрямована на масово-агітаційну роботу з мобілізації зусиль населення на зрив економічних планів окупантів шляхом саботажу, диверсій та підготовки до бойової взаємодії з радянськими військами. Загалом відіграло значну роль в антифашистському русі, зокрема в підвищенні ефективності збройної партизанської боротьби.

В.Клоков