МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПЕРНАЧ (ШЕСТОПЕР)— вид булави, головний атрибут полковницької влади у XVII—XVIII ст. Являв собою срібну або визолочену палицю, подібну до жезла, меншу за гетьманську булаву, з верхівкою, зробленою у формі шести ажурних ребер-пір’їн (звідси й назва). Існувало багато модифікацій пернача. Носився за поясом, на урочистостях підносився вгору у правиці.

М.Дмитрієнко