МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО — політично-територіальне утворення, що виникло в 1050-ті роки навколо м. Переяслава. Згідно з заповітом Ярослава Мудрого Переяславське князівство отримав третій із тоді живих його синів Всеволод, який зберіг князівство за собою й після того як став київським князем (1078). Через прикордонне розташування і набіги половців Переяславське князівство постійно потребувало захисту з боку київського та інших князів, продовольчої допомоги. Після смерті Всеволода переяславським князем з 1094 стає Володимир Мономах, який править до 1113, коли стає київським князем. Переяславське князівство потрапляє у володіння його синів. За доби удільної роздробленості (з середини XII ст.) Переяславське князівство стало предметом міжкнязівського суперництва. Наприкінці XII ст. ним володіли найсильніші тоді на Русі владимиро-суздальські князі.

М.Котляр