МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПАЛАНКА — адміністративно-територіальна одиниця на Запорожжі в період Нової Січі (1734—1775). Адміністративним і військовим центром П. була слобода, де містилася невелика залога і мешкала паланкова старшина на чолі з полковником, яка здійснювала адміністративну, військову, судову й фінансову владу. В 50—70-х роках XVIII ст. налічувалося вісім Паланок: Коацька, Бугогардська, Інгульська, Протовчанська, Орельська, Самарська, Кальміуська, Прогноїнська.

В.Палієнко