Реферат на тему
УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ
У лютому 1956 р. відбувся XX з'їзд КПРС, який став визначною подією у процесі десталінізації країни.
XX з'їзд КПРС і проблеми десталінізації країни
· XX з'їзд КПРС на закритому засіданні заслухав доповідь Першого секретаря ЦК КПРС М.С. Хрущова «Про культ особи та його наслідки».
· В доповіді Хрущова вперше в історії радянської держави було піддано критиці сталінські методи керівництва, наведені факти зловживань владою з боку Й. Сталіна та його оточення, засуджені репресії.
· Делегати з'їзду були приголомшені доповіддю, але ухвалили рішення не виносити її на широкий загал. Текст доповіді було надіслано партійним організаціям і розповсюджена постанова по доповіді — «Про подолання культу особи та його наслідків».
· Постанова по доповіді не була такою гострою, в ній не наводились факти, приклади, імена. Постанова не надавала можливості глибоко проаналізувати культ особи, його наслідки.
· Незважаючи на непослідовність і обережність в оцінках минулого, постанова XX з'їзду КПРС «Про подолання культу особи та його наслідків», доповідь М. Хрущова, що незабаром стала відомою на Заході, сприяли подальшій десталінізації, створювали більш демократичну політичну ситуацію в країні.
Як серед делегатів XX з'їзду КПРС, так і в цілому в країні, далеко не всі були прибічниками критики Й. Сталіна, підтримували заходи з десталінізації. Однак більшістю населення рішення XX з'їзду КПРС біли сприйняті схвально І з надією на краще.
Продовження десталінізації наприкінці 50-х — на початку 60-х років
· Було знято пам'ятники, погруддя і портрети Й. Сталіна, що прикрашали приміщення державних установ. В 1961 р. тіло Сталіна, що до цього знаходилось у Мавзолеї, було перезаховано біля Кремлівської стіни.
· Були змінені назви міст, селищ, районів, вулиць, майданів, заводів, колгоспів, кораблів тощо, які носили ім'я Сталіна.
· Створені спеціальні комісії з реабілітації безвинно репресованих; почалася масова реабілітація.
· Демократизувалась робота партійних організацій Було прийнято новий Статут КПРС, в якому передбачалось оновлення не менше чверті складу ЦК і його Президії на кожних чергових виборах; обрання керівників партійних органів тільки на три строки. Це обмежувало, в певній мірі, владу партійних чиновників
· Докладались зусилля з демократизації всіх сфер суспільного життя.
· Зменшився контроль центральних органів над економікою, тому що були створені територіальні органи управління економікою — ради народного господарства (раднаргоспи).
· Розширились права республік у формуванні бюджету, в сфері матеріально-технічного забезпечення, збуту, в адміністративних питаннях.
· Більше можливостей з'явилося для розвитку культури, свободної творчості.
Особливості дисидентського руху в Україні
• Дисидентський рух був загальноукраїнським явищем; він виникає у всіх регіонах України.
• Дисидентський рух охоплював різні соціальні верстви суспільства
• Дисидентський рух був масовим, організованим (спілки, об'єднання, комісії).
Спочатку дисидентами стали «шестидесятники» — молоде покоління письменників: Л. Костенко, В Симоненко, І Драч, І. Світличний, І Дзюба, В.Стус, Є. Сверстюкта ін.
Потім кількість дисидентів зростає, починають створюватись дисидентські організації.
Дисидентські організації України
|
Назва |
Діяльність |
|
Українська робітничо-селянська спілка (УРСС) |
Пропагування ідеї незалежності України Критика політики русифікації Критика радянської системи, методів керівництва країною Організація конференцій, мітингів, видання книг, брошур |
|
Український національний комітет (УНК) |
|
|
Український національний фронт (УНФ) |
Організації дисидентів зазнавали переслідувань. Проти активних їх членів і лідерів було проведено судові процеси в 1961-65 pp. Репресії було спрямовано проти Петра Григоренка, Левка Лук'яненка, Івана Світличного, Панаса Заливахи, Валентина Мороза та багатьох інших відомих дисидентів.
Відповіддю на арешти дисидентів стала книга Івана Дзюби (літературного критика з Києва) «Інтернаціоналізм чи русифікація?» Автор засудив політику ігнорування громадських прав українського народу, піддав критиці національну політику КПУ.
Наприкінці 50-х — на початку 60-х років в Україні (як і в СРСР в цілому) було досягнуто певних успіхів в розвитку економіки.
Економіка України наприкінці 50-х — в першій половині 60-х років
· Темпи росту економіки значно зросли, але традиційні галузі індустрії — металургія, видобуток вугілля, важке машинобудування — потребували модернізації.
· В машинобудуванні були розроблені і впроваджені нові види техніки (металорізальні верстати, кукурудзозбиральні комбайни тощо), але якість нових виробів була низькою, а металомісткість — значною.
· Побудовані нові машинобудівні заводи на Півдні України (завод важких пресів і бурякозбиральних комбайнів у Дніпропетровську, трансформаторний завод у Запоріжжі, завод вантажних автомобілів у Кременчуці тощо).
· Розпочався випуск найбільших в світі вантажних суден і рибальських траулерів у Миколаєві, реактивних літаків Ту-124 в Києві.
· Продовжувалось зміцнення паливно-енергетичної бази. Було побудовано Дніпровський каскад гідроелектростанцій.
· Досягнуто приріст сільськогосподарської продукції.
· Споруджено і реконструйовано 700 підприємств легкої і харчової промисловості.
Культура і духовне життя в Україні (1956-1964 pp.)
|
Народна освіта |
|
|
Перебудова загальноосвітньої школи (1959 p.)
|
• Впровадження обов'язкового восьмирічного навчання дітей • Перетворення 10-річних шкіл на 11 -річні. • Скасування платні за навчання у старших класах. • Створення матеріальної бази для оволодіння учнями шкіл виробничими професіями. • Політехнізація школи, тобто встановлення зв'язків з виробництвом. • Русифікація освіти. |
|
• Зросла кількість вузів, технікумів, профтехучилищ. • Розгорнулась підготовка фахівців згідно нових вимог НТР (обчислювальна техніка, автоматика і телемеханіка тощо). • Матеріальна база спеціальних навчальних закладів лишаласянедостатньою. • Вузи, в основному, переходили на викладання російською мовою. |
|
|
Розширення мережі вищої, середньої спеціальної і професійної освіти
|
|
|
Наука |
|
|
Досягнення науки |
• Створення найпотужнішого в світі прискорювача електронів (Фізико-технічний Інститут АН УРСР). • Розвиток кібернетики (Інститут кібернетики під проводом академіка В.Глушкова). • Розвиток ракетно-космічних технологій ("Південмаш" у Дніпропетровську). • Створення штучних діамантів (Науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут синтетичних надтвердих матеріалів АН УРСР). • Нові методи електрозварювання (Інститут електрозварювання Ім. Є.Патона). • Квантова теорія поля і статистичної фізики (академік М.Боголюбов). • Теоретичні розробки і впровадження в клінічну практику методів хірургічного лікування серцево-судинних захворювань (академік М.Амосов). |